Банківські реквізити

РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ БОЖОЇ МАТЕРІ У СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ М.КИЕВА

Код ЄДРПОУ 26087464
в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
МФО 321842
Р/Р UA613052990000026007010106365

Свідоцтва

Статут Духовного управління об’єднання Церква Божої Матері

Зареєстровано
Державним комітетом України
у справах релігій
постанова № 1/3 від 27.01.2004 р
Вірно: В.Бондаренко
заступник директора нач. Відділу
Зареєстровано
Зміни та доповнення в новій
Редакції Статуту
Державним комітетом України
У справах національностей та
Релігій
Наказ № 53 від 26.06.2009 р.
Голова комітету………..Ю.Решетніков Прийнято
Собором Предстоячих Престолів
Духовного Управління об’єднання
Церква Божої Матері
Протокол № 2 від 15 травня 2009 р.
Голова зборів_______ єп. Олексій
(Безкоровайний О.М.)
Секретар зборів _______ Куций А.І.Узгоджено
Голова Духовного Управління об’єднання
Церква Божої Матері
_______ єп.Олексій (Безкоровайний О.М.

С т а т у т
Духовного управління об’єднання
Церква Божої Матері

Зареєстровано
Зміни до статуту Державним
Комітетом України у справах
Національностей та релігій
Наказ № 77 від 22.10.2009 р.
Голова Комітету Ю.Решетніков

м. Київ
2009 р.

1. Загальні положення

1.1. Духовне Управління об’єднання Церква Божої Матері, надалі Церква, (колишня назва Духовне Управління об’єднання «Православна Церква Божої Матері «Державна») — є неприбутковою релігійною організацією, що об’єднує на добровільних засадах релігійні організації віросповідання богородичної гілки, які діють на території України.

1.2. За віросповідною приналежністю Церква сповідує віросповідання богородичної гілки.

1.3. У своїй діяльності Церква керується Конституцією України, законом «Про свободу совісті та релігійні організації, чинним законодавством та іншими нормативними актами, що діють на території України, та цим Статутом.

1.4. Церква є юридичною особою з дня її державної реєстрації, має у власності майно, має самостійний баланс, у встановленому законом порядку може відкривати розрахункові та інші рахунки, в тому числі валютні, в державних та комерційних банках, має круглу печатку із своєю символікою (зображення Божої Матері до поясу з короною, в руках Божа Матір тримає голуба), штампи та бланки. Церква має й інші права, які не суперечать чинному законодавству України.

1.5. Церква не відповідає за зобов’язання її членів, і члени Церкви не відповідають за зобов’язання Церкви.

1.6. У своїй статутній діяльності Церква додержується принципів міжконфесійного співробітництва християнських церков та інших конфесій.

1.7. Церква здійснює свою діяльність на території України.

1.8. Місцезнаходження керівного органу Церкви: 04128 м.Київ, вул. Синьоозерна, буд. 6 А, кв. 112.

2. Мета, завдання та основні форми діяльності

2.1. Церква має наступну мету та завдання:

поширення віри богородичної гілки;
сприяння духовному пробудженню благочестя Святої Київської Русі;
виховання віруючих на засадах братерства, міжрелігійної терпимості та духовної єдності;
формування високодуховного здорового способу життя, благочестивої та міцної сім’ї;
координація діяльності релігійних організацій, що входять до складу Церкви;
розвиток духовної освіти;
сприяння у заснуванні та реєстрації нових релігійних організацій віросповідання богородичної гілки та допомога їм у придбанні та будівлі культових споруд;
представлення та захист інтересів релігійних організацій, що входять до складу Церкви;
здійснення місіонерської, євангелізаційної, благодійної та видавничої діяльності.
2.2 Основними формами діяльності Церкви є:

здійснення зв’язку між релігійними організаціями, що входять до складу Церкви;
надання організаційної, матеріальної, інформаційної, консультативної, методичної, правової та іншої необхідної допомоги релігійним організаціям, що входять до складу Церкви;
створення духовних навчальних закладів для підготовки священнослужителів та інших служителів релігійних спеціальностей, необхідних Церкві;
організація курсів та духовно-консультативних центрів;
проведення курсів та семінарів з підвищення кваліфікації проповідницьких, місіонерських та виховательських кадрів;
відправлення богослужінь, релігійних обрядів та церемоній у культових будівлях, спорудах та на прилеглих до них територіях, у інших місцях, наданих релігійним організаціям з цією метою, у місцях паломництва, в установах релігійних організацій, на кладовищах, у місцях окремих поховань та у крематоріях, а також у житлових приміщеннях;
організація та підтримка місіонерського служіння, скитської, подвижницької діяльності, паломництва;
організація та проведення конференцій і семінарів, масових євангелізаційних та благодійних заходів, концертів духовної музики та співів, читання лекцій, демонстрування кіно- та відеофільмів релігійного змісту;
видання та розповсюдження духовної літератури, аудіо- та відеоматеріалів релігійного змісту, підготовка теле- та радіопрограм;
2.3. Для здійснення своєї статутної діяльності Церква у встановленому законом порядку має право:

відправляти релігійні обряди у лікувально-профілактичних та лікувальних установах, дитячих будинках, будинках-інтернатах для осіб похилого віку та інвалідів, в установах, що виконують кримінальні покарання у вигляді позбавлення волі, за проханням громадян, які там перебувають; у приміщеннях, спеціально наданих адміністрацією чи іншими організаціями для цього;
організовувати і проводити благодійні акції з надання гуманітарної допомоги найменш захищеним верствам населення (багатодітним сім’ям, сиротам, інвалідам, пенсіонерам, самотнім громадянам та ін.);
підтримувати зв’язки з союзами, асоціаціями, іншими організаціями в тому числі міжнародними, діяльність яких відповідає її статутним цілям;
координувати діяльність релігійних організацій, які входять до складу Церкви, у взаємовідносинах з установами державної влади та місцевого самоврядування;
укладати договори про співробітництво та спільну діяльність з релігійними, благодійними та іншими некомерційними організаціями;
брати участь в організації та роботі конференцій, семінарів і нарад, в тому числі міжнародних, з питань своєї статутної діяльності;
запрошувати іноземних громадян з метою прийняття участі у професійній, в тому числі проповідницькій, релігійній діяльності в організаціях, що входять до складу Церкви;
засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, а також добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо) згідно з чинним законодавством України;
допомагати у створенні місцевих релігійних організацій, засновувати духовні навчальні заклади, місії, братерства, монастирі;
видавати, купувати, експортувати, імпортувати та розповсюджувати духовну літературу, друковані, аудіо- та відіоматеріали та інші речі релігійного призначення;
засновувати товариства, братства, асоціації, фонди та інші об’єднання громадян для здійснення добродійництва, вивчення та розповсюдження духовної літератури та іншої культурно-освітньої діяльності, які можуть мати власні статути, що реєструються в порядку, встановленому для громадських об’єднань;
встановлювати та підтримувати міжнародні зв’язки та контакти, в тому числі з метою паломництва, участі у зборах та інших заходах, для отримання релігійної освіти, а також запрошувати з цією метою іноземних громадян;
звертатись до громадян та організацій за добровільними пожертвуваннями та одержувати їх;
будувати культурні та інші споруди, згідно з чинним законодавством України;
здійснювати інші дії, що не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.
3. Порядок заснування, структура та Духовне Управління.

3.1. Церква заснована на засадах вільного волевиявлення релігійних організацій, які об’єднались згідно з встановленим чинним законодавством України порядком для спільного сповідання та поширення віри.

3.2. Членами Церкви є релігійні організації, в тому числі не зареєстровані (Престоли), а також засновані Церквою місії, монастирі, релігійні братства, духовні навчальні заклади.

3.3. Прийом до членів Церкви здійснюється Духовним Управлінням Церкви. Підставою щодо прийняття в члени Церкви є письмова заява релігійної організації. До заяви додаються рішення керівного органу релігійної організації про свій вступ до Церкви та копії установчих документів (для юридичних осіб). Прийом у члени Церкви оформляється рішенням Духовного Управління Церкви і підтверджується посвідчувальною грамотою, виданою Духовним Управлінням Церкви.

3.4. Члени Церкви мають право:

брати участь в управлінні Церквою у порядку, встановленому цим Статутом;
обирати або запрошувати духовного керівника по узгодженню з Собором Уповноважених Престолів;
вносити пропозиції, зауваження та подавати заяви до всіх органів Церкви з питань, що пов’язані з її діяльністю;
звертатися до органів Церкви за допомогою у виконанні своїх завдань, навчанні священиків та своїх членів, для захисту своїх прав та інтересів;
отримувати в установленому порядку інформацію про діяльність Церкви та членів Церкви;
вільно виходити з Церкви, крім релігійних організацій, заснованих Церквою.
3.5. Члени Церкви забов’язані:

виконувати вимоги цього Статуту;
виконувати рішення керівних органів Церкви;
брати участь у житті Церкви та зміцнювати її авторитет.
3.6. Членство в Церкві припиняється шляхом добровільного виходу з членів Церкви або виключенням. Підставою для виключення з членів Церкви є відхилення релігійної організації, що є членом Церкви, від основ віровчення Церкви, порушення та не виконання рішень керівних органів, а також неодноразове або грубе порушення ним канонічних правил Церкви або положень цього Статуту.

3.7. Вищим адміністративним керуючим органом Церкви є Собор Предстоячих Престолів (духовних керівників релігійних організацій — членів Церкви).

членами Собору Предстоячих Престолів є Предстоячі Престолів, обрані на зборах засновників Церкви, а також священослужителі Церкви у сані не нижче священика, які були введені до складу членів Собору Предстоячих Престолів Церкви письмовим розпорядженням (благословінням) Голови Собору Предстоячих Престолів Церкви або соборним письмовим розпорядженням (благословінням), затвердженим більшістю голосів присутніх на засіданні членів Собору Предстоячих Престолів Церкви;
член Собору Предстоячих Престолів Церкви затверджується на невизначений термін;
член Собору Предстоячих Престолів Церкви може бути виведенний із складу Собора Предстоячих Престолів Церкви письмовим розпорядженням (благословінням) Голови Собору Предстоячих Престолів Церкви або соборним письмовим розпорядженням (благословінням) членів Собору Предстоячих Престолів Церкви, затвердженим більшістью голосів присутніх на засіданні членів Собору Предстоячих Престолів Церкви. Підставою для виключення із складу Собору Предстоячих Престолів Церкви є неприймання участі у роботі Собору Предстоячих Престолів Церкви протягом одного року, відступ від віровчення Церкви, а також неодноразове або грубе порушення канонічних правил Церкви або положень цього Статуту.
3.7.1. Голова Собору Предстоячих Престолів Церкви, він же Предстоячий Церкви. Головою Собору Предстоячих Престолів Церкви є духовний керівник Церкви.

Голова Собору Предстоячих Престолів Церкви очолює Собор Предстоячих Престолів Церкви і затверджується на невизначений термін;
Голова Собору Предстоячих Престолів Церкви може бути відсторонений від посади Собором Предстоячих Престолів Церкви, засідаючою більшістью в 2/3 від загального складу членів Собору Предстоячих Престолів Церкви, при умові відкритого голосування та одноголосного рішення усіх присутніх членів Собору Предстоячих Престолів Церкви. У випадку прийняття такого рішення, на цьому ж Соборі Предстоячих Престолів Церкви повинен бути обраний новий Голова Собору Предстоячих Престолів Церкви;
виключною компетенцією Голови Собору Предстоячих Престолів Церкви є право припинення дії рішення Собору Предстоячих Престолів або іншого керуючого органу Церкви, з питань які носять віросповідальний чи церковно-канонічний характер, а також право припинення дії рішення Духовного Управління Церкви, що стосується питань приймання релігійного об’єднання до складу Церкви або виключення релігійного об’єднання із складу Церкви.
3.7.2. Заступники Голови Собору Предстоячих Престолів Церкви.

Для рішення поточних питань діяльності Церкви Голова Собору Предстоячих Престолів Церкви своїм письмовим розпорядженням (благословінням) із числа членів Собору Предстоячих Престолів Церкви може призначити Заступників Голови Собору Предстоячих Престолів Церкви.

обов’язки та тривалість служіння Заступника Голови Собору Предстоячих Престолів Церкви затверджується Головою Собору Предстоячих Престолів Церкви у вигляді письмового благословіння (інструкцій);
в обов’язки особи, тимчасово заступаючої Голову Собору Предстоячих Престолів Церкви входить зберігання віровчення та церковно-канонічної єдності Церкви, ведення поточних справ, а також забезпечення як можна швидкої організації зборів членів Собору Предстоячих Престолів Церкви з метою обрання нового Голови Собору Предстоячих Престолів Церкви.
3.8. Собор Предстоячих Престолів відбувається не рідше одного разу на рік. Позачерговий Собор Предстоячих Престолів може бути скликаний за рішенням Голови Собору Предстоячих Престолів Церкви або Головою Духовного Управління, а також рішенням більшості членів Собору Предстоячих Престолів Церкви від спискового складу членів Собору Предстоячих Престолів Церкви або рішенням особи, тимчасово заступаючої Голову Собору Предстоячих Престолів Церкви. Кворум Собору становить 2/3 його членів. Головуючим на Соборі є Голова Духовного Управління Церкви або Голова Собору Предстоячих Престолів Церкви. У випадку їх відсутності головуючою є особа, тимчасово заступаюча Голову Собору Предстоячих Престолів Церкви.

3.9. Рішення Собору Предстоячих Престолів з усіх питань приймаються простою більшістю голосів присутніх членів Собору, крім питань внесення змін та доповнень до Статуту, ліквідації та реорганізації Церкви, які вимагають більшість у 2/3 голосів членів Собору, а також питання обрання Голови Собору Предстоячих Престолів Церкви або Голови Духовного Управління, що потребує єдного рішення членів Собору Предстоячих Престолів. Відсутні члени Собору Предстоячих Престолів Церкви можуть висловлювати свою думку у будь-якій формі (по телефонному або інтернет-конференційному зв’язку, телеграмою, через доручену особу або посильного і т.д.), що вноситься до протоколу.

3.10. Виключною компетенцією Собору Предстоячих Престолів є:

прийняття Статуту Церкви, внесення змін та доповнень до Статуту;
визначення основних напрямків діяльності Церкви, прийняття та внесення змін до внутрішнього Статуту та положень регламентуючих роботу Церкви; обрання та усунення Голови Собору Предстоячих Престолів Церкви;
обрання та усунення Голови Духовного Управління Церкви, та членів ревізійної комісії;
затвердження звітів Духовного Управління Церкви та ревізійної комісії;
прийняття рішень шодо підтримки зв’язків Церкви з союзами, асоціаціями, релігійними центрами та іншими організаціями, в тому числі міжнародними;
прийняття рішення щодо ліквідації та реорганізації Церкви.
3.11. Постійно діючим керівним органом Церкви є Духовне Управління. До складу Духовного Управління входить Голова Духовного Управління Церкви, а також члени Духовного Управління, обрані Головою Духовного Управління, які призначаються чи звільняються письмовим розпорядженням (благословінням) Голови Духовного Управління Церкви або письмовим розпорядженням (благословінням) Голови Собору Предстоячих Престолів Церкви. Членами Духовного Управління також можуть бути обрані або призначені особи, які не мають священицького сану.

3.12. Духовне Управління приймає рішення на своїх засіданнях, які скликаються в міру необхідності, але не рідше одного разу на шість місяців. Позачергове засідання Духовного Управління може бути скликане Головою Духовного Управління або за вимогою не менш, ніж 1/2 членів Духовного Управління. Кворум Духовного Управління складає 2/3 його членів. Головуючим на засіданнях Духовного Управління є Голова Духовного Управління, а у разі його відсутності головує Заступник Голови Духовного Управління.

3.13. Рішення Духовного Управління з усіх питань приймаються відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів Духовного Управління. У разі, якщо член Духовного Управління з поважних причин не може приймати участь у засіданні Духовного Управління, він має право подати до Духовного Управління свою думку з питання, що розглядається, у письмовому вигляді, а також шляхом використання засобів зв’язку, що вноситься до протоколу.

3.14. Духовне Управління є підзвітним Собору Предстоячих Престолів та організовує виконання його рішень. До компетенції Духовного Управління входить:

розгляд та затвердження планів поточної діяльності Церкви;
прийняття рішення щодо прийому та виключення релігійної організації з членів Церкви;
затвердження штатного розкладу, посадових інструкцій та посадових окладів робітників Церкви;
створення місій, релігійних братств, в тому числі професійної релігійної освіти (духовних навчальних закладів), створення иекомерційних організацій, господарських товариств, засобів масової інформації, а також затвердження положень стосовно їх діяльності (статутів), відповідно до чинного законодавства України.
3.15.Духовне Управління також має право приймати рішення з інших питань діяльності Церкви, що не входять до виключної компетенції Собору Предстоячих Престолів.

3.16. Керівництво поточною діяльністю Церкви здійснює Голова Духовного Управління Церкви, який обирається Собором Предстоячих Престолів на невизначений термін і може бути усунений з посади, яку він займає, одноголосним рішенням Собору, (за винятком його). Голова Духовного Управління Церкви обирається із складу осіб, які були рукоположені на священицьке служіння відповідно до канонічних правил Церкви.

3.17. Голова Духовного Управління Церкви має право без довіреності діяти від імені Церкви, представляти її інтереси у всіх українських та іноземних організаціях, розпоряджатись майном та коштами Церкви, укладати угоди, в тому числі трудові, видавати доручення, відкривати у банках розрахункові та інші рахунки, видавати накази та розпорядження, обов’язкові для робітників Церкви, а також здійснювати інші повноваження, які покладаються на нього Собором Предстоячих Престолів Церкви.

3.18. Голова Духовного Управління Церкви може призначати зі складу членів Духовного Управління свого Заступника. Посадові обов’язки Заступника Голови Духовного Управління визначаються Головою Духовного Управління та затверджуються рішенням Духовного Управління. У разі відсутності Голови Духовного Управління Церкви, Заступник Голови Духовного Управління виконує його обов’язки.

3.19. Представляти інтереси Церкви та приймати загально-церковне рішення може Голова Духовного Управління та інші члени Церкви тільки з письмового благословіння (доручення) Голови Духовного Управління.

3.20. Ревізійна комісія обирається Собором Предстоячих Престолів у складі трьох осіб терміном на два роки. До складу ревізійної комісії не можуть входити члени Духовного Управління Церкви, головний бухгалтер та керівники структурних підрозділів Церкви.

3.21. Ревізійна комісія не рідше одного разу на рік здійснює фінансово-господарську перевірку Церкви, стану та обліку матеріальних цінностей. Про результати перевірки комісія доповідає голові Духовного Управління Церкви та Собору Предстоячих Престолів.

4. Релігійні організації, які входять до складу Церкви

4.1. Релігійні організації, які входять до складу Церкви, утворюються згідно з порядком, встановленим законом України «Про свободу совісті та про релігійні організації» і надалі свою діяльність будують у відповідності до цілей і завдань Церкви.
4.2. Статути релігійних організацій та місій, братств, навчальних закладів, які створюються Церквою, затверджуються Духовним Управлінням Церкви.

4.3. Духовні керівники (Уповноважені Престолів) релігійних організацій, які входять до структури Церкви, обираються на служіння згідно з порядком, передбаченим канонічними правилами Церкви та внутрішнім статутом релігійної організації, та затверджуються Собором Уповноважених Престолів.

4.4. Духовне Управління Церкви має право внести на розгляд релігійної організації, члена Церкви, подання щодо невідповідності її діяльності канонічним правилам та Статуту Церкви або невідповідності служіння її духовного керівника.

5. Джерела утворення коштів та іншого майна Церкви. Фінансово-господарська
діяльність Церкви

5.1. Кошти Церкви формуються за рахунок:

пожертв та вкладів релігійних об’єднань, які входять до структури Церкви;
добровільних пожертв організацій та громадян, у т.ч. іноземних;
надходжень від видавничих, поліграфічних, виробничих, реставраційно-будівельних, сільськогосподарських та інших підприємств, заснованих Церквою відповідно до чинного законодавства України.
інших джерел, які не заборонені чинним законодавством України.
5.2. Церква володіє, користується і розпоряджається майном, яке належить їй на правах власності. У власності церкви можуть бути будівлі, предмети культу, об’єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення її діяльності.

5.3. Церква має право власності на майно, придбане або створене нею за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом.

5.4. У власності Церкви також може бути майно, що знаходиться за межами України.

5.5. Церква має право використовувати для своїх потреб земельні ділянки, споруди та інше майно, яке надається їй державними, муніципальними, громадськими, релігійними та іншими організаціями та громадянами відповідно до чинного законодавства України.

5.6. Для забезпечення своєї статутної діяльності Церква має право наймати громадян за трудовою угодою (контрактом). Оплата та інші умови праці робітників Церкви визначаються Духовним Управлінням відповідно до чинного законодавства України.

6. Порядок внесення змін та доповнень до Статуту

6.1. Зміни та доповнення до цього Статуту вносяться за рішенням Собору Уповноважених Престолів двома третинами голосів його членів та підлягають реєстрації у порядку, встановленому чинним законодавством України.

7. Ліквідація та реорганізація Церкви

7.1 Ліквідація Церкви здійснюється за рішенням Собору Уповноважених Престолів двома третинами голосів його членів, а також з інших підстав та у порядку, передбаченому чинним законодавством України Проведення Собору Уповноважених Престолів з питання ліквідації Церкви має бути узгоджено письмово з усіма членами Церкви не пізніше, ніж за 3 місяця.

7.2. Реорганізація Церкви здійснюється за рішенням Собору Уповноважених Престолів двома третинами його членів у порядку, який визначається чинним законодавством України.

7.3. Майно та кошти Церкви, що ліквідується за рішенням Собору Уповноважених Престолів, після виконання вимог кредиторів, передається у власність релігійних організацій — членів Церкви, як не прибуткових або, при відсутності правонаступників, переходить у власність держави.

7.4.Рішення Собору Уповноважених Престолів щодо ліквідації Церкви подається до органу, який реєстрував її, для виключення із загального (єдиного) державного реєстру.

7.5. Після припинення діяльності Церкви майно, надане їй у користування державними, громадськими організаціями або громадянами, повертається колишньому власнику.

Зміни до Статуту
Духовного Управління об’єднання
Церкви Божої Матері

Пункт 7.3, розділу 7 «Ліквідаціія та реорганізація Церкви» викласти в такій редакції: «Майно та кошти Церкви, що ліквідується за рішенням Собору Уповноважених Престолів, передається у власність релігійних організацій — членів Церкви, як неприбуткових або, при відсутності правонаступників, переходить у власність держави».